Опис досвіду

Опис досвіду роботи

вчителя світової літератури Деражненської ЗОШ І-ІІІ ступенів Єпік Оксани Миколаївни з проблеми «Розвиток критичного мислення та формування моральних цінностей особистості на уроках світової літератури».

Актуальність моєї проблеми зумовлена:

         Актуальність розкриття визначеної проблеми полягає в завданні педагога – змінити практику своєї роботи, щоб сприяти активному навчанню учнів і розвитку в них активного мислення, адже в ідеалі ми прагнемо, щоб учні не просто запам’ятовували навчальний матеріал, а запитували, досліджували, творили, вирішували, інтерпретували. Саме таке навчання й буде вважатися якісним сьогодні. Здатність до співпраці є найважливішою умовою критичного мислення, оскільки вона підтримує діалог, спільну мету і взаємне вивчення цінностей.

В рамках уроків із світової літератури, побудованих на засадах критичного мислення, вирішується завдання сучасного підходу до навчання та виховання учнів. Навчити дітей мислити критично – означає правильно поставити запитання, направити їх увагу в правильне русло, вчити самостійно робити висновки та знаходити рішення. Сучасні учні з цікавістю виконують ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявити ініціативу та самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та творчості. Протягом уроків літератури відшуковуються здібності у дітей, розвиваються найменші прояви їхнього таланту.

 «Критичне мислення – явище багаторівневе та варіативне, бо в ньому відображається морально – етичні наставляння, соціально-політичні риси, цінний досвід, ціннісні орієнтири, знання людини, способи розумових і практичних дій. Воно актуалізується у різних ситуаціях і стосовно різних об’єктів, а тому не доцільно закріпити тільки за певною навчальною дисципліною завдання формування критичного мислення» ( Методичний посібник «Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід» О. Пометун та Л. Пироженко ).

Література, встановлюючи контакт учнів з минулими епохи та сучасним світом, забезпечує умови для успішної соціалізації. Досвід героїв, з котрими учням доводиться зустрічатися в процесі вивчення літератури, формує особистісну позицію дітей, дозволяє робити оцінку вчинкам.

Засобами критичного мислення формується здатність і готовність людини аналізувати отриману інформацію, і переосмислити її, самостійно встановлювати істину, приймати рішення і аргументовано захищати свою позицію. Вкрай необхідним стає уміння мислити гнучко, динамічно, адаптувати своє мислення до мислення інших людей, бути толерантними і сприйнятливими.

Метою сучасного уроку стає вже не нагромадження знань, а пошукова діяльність, спрямована на формування умінь та навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі. Нового звучання набуває не стільки констатація проблеми, скільки доцільність та шляхи її розв’язання. А відтак нового акценту заслуговує співпраця на уроці вчителя і учня, що будують свою навчально – пізнавальну роботу навколо художнього твору, інформації про нього, його творця і т.д. Саме в тому полі зору педагога – словесника мусить лишитися вирішення проблеми, як допомогти дитині осягнути перш за все саму себе, відчути радість від свого розуму, емоції, своєї неповторності, а відтак відповідні відчуття, що дають спілкування зі словесними шедеврами. Вдається реалізувати такі завдання лишень на уроках співтворчості, побудованих на абсолютно паритетних умовах, де вчитель і учень як рівний з рівним намагаються осягнути у спільній праці вершини прекрасного, де головне місце в роботі надається учневі, що знаходиться під враженням від спілкування з текстом. На учителя покладаються організаторські функції: як скерувати роботу, у яке русло направити думки, що необхідно для розуміння, неможливо пропустити і т.д.

Теоретичне обґрунтування

Головною передумовою розвитку критичного мислення стала теза “Освіту не дають, її здобувають”. Інтерес до технології критичного мислення  як освітньої інновації з’явився в Україні близько п’ятнадцяти років тому. Натомість в освіті США та Канади цей напрям сучасної освіти розвивається вже майже півстоліття. Критичне мислення починалось як перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів.

Дану проблему досліджували А. Кроуфорд, В. Саул, С. Метьюз, Дж. Макінстер (технології критичного мислення);  науковці М. Бахтін (читацька відповідальність за прочитане), О. Пронкевич (викладання літератури у світлі семіотики), Ю. Ковбасенко (підвищення ефективності викладання зарубіжної літератури), В. Шуляр (методологія викладання літератури та роль учителя у формуванні літературної компетентності учнів), І. Якиманська (особистісно зорієнтоване навчання), О. Пометун та Л. Пироженко (інтерактивне навчання)  та ін.

В своїй роботі дотримуюсь таких принципів:

- доступності, наочності, толерантності, поваги до особистості дитини;

- особистісно-орієнтованого, індивідуально-диференційованого підходу;

- оптимального співвідношення розвитку й саморозвитку учня;

- поєднання навчання й виховання;

- гуманістичної спрямованості, розвитку унікальної своєрідності кожної дитини.

Головними своїми завданнями вбачаю:

- виховання людини незалежної, вільної, здатної самостійно осмислювати явища навколишньої дійсності, відстоювати свою власну думку перед будь-ким і будь-де;

- формування високого духовного світогляду школяра, комплексу загальнозначущих, прийнятих світовим суспільством, духовних та моральних цінностей людини;

- вироблення вміння учнів точно характеризувати героїв та події творів, співставляти та аналізувати власні вчинки, давати їм відповідну оцінку.

За мету ставлю:

- повна відмова від авторитарної педагогіки;

- перехід до педагогіки партнерства, пам’ятаючи слова Р. Емерсона, що “секрет успішного виховання – у повазі до вихованця”;

- оволодіння знаннями щодо загальноприйнятих людських цінностей, визначення  міри їх впливу на сучасного учня;

- необхідне корегування поведінки учня та його ставлення до оточуючого світу;

- відновлення забутих та втрачених ціннісних орієнтирів серед учнівської молоді;

- формування в учнів вміння проектувати власні позитивні дії на майбутнє.

- формування етичного, толерантного ставлення до чужої думки.

Опис прийомів, використовуваних на уроках

З метою розвитку критичного мислення використовую найменшу можливість для створення діалогічної ситуації. Дуже важливо під час бесід створювати проблемну ситуацію, яка б могла викликати дискусію.

         Цікавою формою розвитку мислення є створення сенканів (узагальнення роботи над твором або образом).

         Сенкан – невеличкий твір – характеристика героїв, явищ, що складаються за такою схемою:

         1 рядок -  одне слово, іменник, який є темою сенкану;

         2 рядок – два слова, прикметники, які є означеннями до теми;

         3 рядок – три слова, дієслова, які вказують на активність, дієвість, пов’язану з темою;

         4 рядок – чотири слова, фраза, якою висловлюється розуміння теми;

         5 рядок – одне слово, іменник – синонім до теми.

         Одним із прийомів роботи в групах або  в парах є так званий “Інформаційний пакет”, який сприяє розвитку критичного мислення на широкому полі інформації. Це добірка цитат, висловлювань (про письменника, твір, героїв, проблеми тощо) літературознавців, дослідників, філософів, відомих людей. Працюючи в парах, учні знайомляться зі змістом пакета, щоб відповісти на запитання:

-         Який вислів найкраще висвітлює дану проблему?

-         З яким твердженням не погоджуюсь?

-         Чиї думки найоригінальніші?

-         Які вислови сподобалися?

-         Доповніть “пакет” власною думкою (цитатою, прислів’ям).

Такий вид роботи допомагає учням приймати самостійне рішення, знаходити потрібну інформацію, висувати власні ідеї.

         Універсальним збудником думки та емоцій учнів є прийом “Незакінчені речення”. Цей прийом дає можливість учням висловитись, визначивши певну

 тему. Вчитель формулює початок речення і пропонує закінчити його:

-    Коли б я був…

-         Таке рішення було ухвалено, тому що…

-         Це мій улюблений герой, бо…

Для висловлення враження від знайомства з творчістю письменника  або прочитаного твору використовую “Вільне письмо”. Дана стратегія допомагає зібрати докупи свої думки через записування їх без зупинки. До уваги не беруться помилки, стиль. Суть роботи полягає в тому, щоб допомогти учням зафіксувати свої емоції, не соромлячись їх і не боячись їх демонструвати.

         Подобається дітям і дає певні результати інтелектуальна розминка  - “входження” в урок. За першими літерами імені головного героя твору треба записати слова – асоціації, які виникають під час читання.

         Для перевірки засвоєння і розуміння змісту прочитаного твору доцільно використовувати прийом “Порушена послідовність”.  На окремих смужках паперу розміщені фрази, що стосуються твору, який вивчається. Записані на окремому аркуші, вони втрачають логічний зв'язок. Учням потрібно відтворити з пропонованих частин текст і відновити сюжет твору. Кількість карток необмежена.

         Результативним  для розвитку критичного мислення є прийом “Збережи останнє слово за собою”.  Учень, який перший розпочав обговорювати питання, передає слово іншому. Після повного обговорення слово повертається до того, який починав. Таким чином, він отримує право підбити своєрідний підсумок, погодившись із тим, що говорили, чи заперечити, доводячи свою думку.

         Досить ефективні під час колективного обговорення прийоми “Мозковий штурм” та “Мікрофон”. “Мозковий штурм” спонукає кожного проявляти свою уяву і творчість, що досягається шляхом висловлення думок усіх учнів. Прийом “Мікрофон” дає можливість сказати щось швидко по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

 Для розвитку асоціативного мислення широко застосовую прийом

“Гронування” або “Асоціативний кущ”. Підсумовуючи вивчене, учням

пропонується створити образ літературного героя за даною схемою.

         Останнім часом на своїх уроках  використовую метод проектів. Це будь – яка діяльність учнів, результатом якої є той чи інший продукт. Проекти можуть бути персональними або груповими. Обидва є результативними. Працюючи над створенням проектів, учні швидко навчаються критично мислити, чітко усвідомлювати, де і яким чином можна застосувати набуті знання, генерувати нові ідеї, грамотно працювати з інформацією, бути комунікабельними, постійно самовдосконалюватися. В своїй практиці я впроваджую дослідницькі, творчі (ілюстрації до творів, власні хоку, вірші), ігрові проекти. Учні створюють портфоліо – систему своїх творчих наробок: малюнки, кросворди, твори, казки, есе, вірші, тощо.

         У старших класах для розвитку критичного мислення учнів, на мою думку, слід частіше проводити уроки – диспути, дискусії, дебати. Одним із можливих варіантів роботи під час диспуту може бути прийом “Обери позицію”. Він надає можливість кожному обґрунтувати свою позицію та перейти на іншу, якщо опоненти знайшли переконливіші аргументи.

До дискусії усіх учнів спонукає прийом “Коло думок”. Головне завдання, яке стоїть перед кожним із них, - висловити власну думку. Запитання для дискусії передбачаються різні, але всі вони мають бути пов’язані з твором, що вивчається.

Стратегія “Кола Вена” допомагає учням скласти порівняльну

характеристику героїв. У першому колі записуються риси характеру одного героя, у другому – іншого, а в перетині – те, що їх об’єднує.

         Ефективним у роботі є прийом “Прес”. Учні складають відповідь на поставлене запитання за поданим початком:

1. Я думаю, що…

2. Тому, що…

3. Наприклад…

4. Отже, я вважаю…

         Цей вид роботи дає можливість висловити власну думку, пояснити, в чому вона полягає; чому саме вибрана така точка зору; навести приклад, який є аргументом, щодо висловленого; узагальнити свою думку.

         Реалізувати власну педагогічну проблему мені допомагають нестандартні форми уроку, які стимулюють пізнавальну активність учнів, їхнє вміння діяти в незвичних ситуаціях, використовувати власний досвід, адаптацію до змін: урок – подорож, урок – представлення проектів, урок – дослідження, урок – пошук істини.

         Вивчення художнього твору не закінчується на уроці, воно продовжується в позакласній роботі. Здійснюємо різноманітні проекти, створюємо тематичні та ювілейні газети, готуємо літературно-музичні композиції, різноманітні ігри, конкурси, усні журнали.

Використання методів та прийомів критичного мислення на уроках світової літератури на базі власного досвіду

В кожному уроці я маю бачити перш за все дитину з її потребами та інтересами, вміннями та талантами, дослідженнями та оригінальністю…

При використанні будь-яких прийомів та технологій в процесі проведення уроків необхідно враховувати й вікові та психологічні особливості учнівського колективу. А ще пам’ятати , що «найперше музика у слові»: вчитель має сформувати в серцях дітей любов до слова, а зробити він це зможе лише за умови власного співжиття з поетичним словом. Захоплюватися (причому щиро!) музикою, поезією, художнім мистецтвом має вчитель літератури, а потім його учні напевно також сформулюють читацькі і мистецькі смаки!

Спілкуватися з учнем як з партнером, не опускатися, а піднятися на рівень дитини – мета більшості освітніх інновацій. Тільки поставивши дитину в центр усієї діяльності, зробивши її посередником у взаємодії суб’єктів навчання, ми можемо побачити, що її очі горять жагою відкриття, і відчути, що працювати потрібно тільки так.

Великі можливості  у таких прийомів ЧПКМ як «кола Вена», «кошик», «дискусійна сітка Алверманна» та ін. Прийом «кола Вена» дасть можливість в процесі компаративного аналізу з’ясувати вплив Наполеона на розум багатьох поколінь, вивчаючи роман Стендаля «Червоне і чорне». 

Прийом «кошик» дає можливість використати набутий цивілізацією духовний досвід (наприклад, афоризми у байках) через призму власного світобачення:

-         «У сильного безсилий винен був завжди».

-         «Так і у нас: є гроші – маєш право, немає – то під суд іди».

-         «Із лестощів – звихнулась голова».

-         «Так як сідати – сварки марні, бо з вас музики незугарні».

1.     У млинок – кидаємо афоризм, який розважив.

2.     У смітник – неправильні, на вашу думку, вчинки героїв.

3.     У валізу – чому вчилися, що візьмемо у життя.

На уроці в романі «Червоне і чорне» розкрити тему допомагає дискусія. Прийом «дискусійна сітка Алверманна» підводить до з’ясування таких питань: «Чому кохання до однієї й тієї самої людини може бути таким різним?», «Чи відчув різницю між почуттями двох жінок Жульєн?», «Як поводяться жінки під час ув’язнення коханого?», «Чи зміг Жульєн врешті-решт розібратися у своїх почуттях?», «А чи зміг би я, будучи героєм роману, змінити перебіг подій?». Такі конкретні запитання потребують і конкретних відповідей, змушують учнів уникати спрощених рішень:»Так – ні». Розвивається їхнє креативне мислення, монологічне мовлення, моральні цінності. Методика критичного мислення послуговується чималим арсеналом прийомів. Та обирати потрібно ті, які найбільш ефективні та адаптовані до учнів даного класу. Сьогодні методика критичного мислення опановує такі прийоми, як «гронування», «інформаційний пакет»,  «коло думок», «психологічний портрет», «асоціативний кущ», різноманітні опорно - логічні схеми.

«Коло думок» спонукає до дискусії усіх учнів. Головне завдання, яке стоїть перед кожним із нас,  – висловити свою думку.

Під час вивчення роману Л.Толстого «Анна Кареніна» можна поставити учням запитання: «Як ви гадаєте, чи правильно вчинила героїня, піддавшись поклику кохання?».

Думки учнів:

а) Гадаю, що ні, тому, що не думала про чоловіка, який страждає, і сина, відлученого від матері.

б) За це і покарана долею – важкі пологи, нездатність полюбити доньку так само сильно, як і сина. Врешті-решт Вронський віддаляється від неї.

в) На мою думку, Героїня вчинила правильно, тому що кохала по-справжньому, перший раз у житті. Це кохання відкрило їй очі на світ, дало можливість відчути повноту життя.

В ході роботи над романом В.Скотта «Айвенго» учням можна запропонувати відповісти на запитання: «Чи можна назвати боротьбу Ревекки за своє щастя безрезультатною?». Учні висловлюють досить різні думки:

а) Думаю, що так, тому що героїня залишилась самотньою, подальша доля її сумна.

б) Вона багато страждала: розділяла долю єврейського народу,приреченого на гоніння в ті часи; протистояла жорстоким домаганням Бріана де Буагільбера, але доля її не винагородила.

в) На мою думку, боротьбу Ревекки не можна вважати безрезультатною, тому що вона залишилась вірною своєму коханню і самій собі, залишилась чистою і незламаною.

Всім, хто працює у школі, добре відомо, що програми, які пропонує нам Міністерство освіти, дуже часто не співпадають ані з інтересами, ані з віковими особливостями дітей. Але ті, хто створює ці програми, мабуть, і гадки не мають, як змушений виходити із незручного становища вчитель, розпочинаючи роботу, наприклад, у 7 класі над темою «Фольклорні балади», як він пояснює незнайомі слова та мовленеві конструкції у «Баладі прикмет» Франсуа Війона. Адже головне правило на власне моїх уроках «Нічого не залишайте незрозумілим! Якщо виникає питання – на нього обов’язково повинна знайтись відповідь.» І учні, які вже навчилися задавати питання, неодмінно спитають, що таке «чернички спідничина», чому автор (або креативний перекладач) з таким захопленням стверджує, що він її добре знає… І у рядочку «…є сліпці, співці, скопці…» уважне око навіть не дуже зацікавленого учня завжди помітить незнайоме слово – і питання «вилізе» у самий незручний момент уроку. І доведеться відволіктися, максимально весело, але не зациклюючись на подробицях, відповісти, пережити реакцію семикласників – і продовжувати працювати далі.

Тому у формуванні дитячого критичного погляду є свої пастки – великі і маленькі. І чим краще ми у цьому напрямку працюємо – тим частіше маємо шанс самі в ній опинитися…

Результати досвіду

Завдання, які стоять сьогодні перед школою, неможливо вирішити без     оновлення методів навчання, без розробки нових, продуктивних навчальних технологій, до яких належить і ЧПКМ. Її прийоми, як бачимо, активізують розумову діяльність учнів, викликають емоційне ставлення до предмета, стимулюють захоплення ним. Отже, вони як ніколи актуальні, бо спрямовані на підготовку таких громадян, які зможуть брати участь на високому інтелектуальному рівні у розв’язанні  проблем, що постають перед нашим суспільством.

Навчання за технологією критичного мислення  ефективне і результативне. Воно розвиває інтелектуальну й духовну сфери особистості; сприяє створенню на уроці комфортного освітнього середовища; підвищує мотивацію до навчання; посилює активність та ініціативність учня на уроці; виховує самостійність; дає можливість учню самореалізуватися та самоствердитися; убезпечує навчання від механічності. Учні вміють: виконувати складні мисленнєві операції; відповідати на запитання високого рівня; інтерпретувати текст; виробляти свій контекст; самостійно навчатися.